В 1525 році король Зигмунд І знову надав Долині Магдебурзьке право, а також видав дозвіл на дроблення солі та паління горілки. У цьому ж столітті почала діяти у місті лікарня. Проблему опалення було вирішено досить оригінально. Згідно з указом Жигимонта ІІ Августа від 16 серпня 1553 року на користь лікарні бралося одне поліно дерева із кожного воза, що проїжджав через місто.В 1902 розпочалось будівництво міської лікарні, яке завершили у 1904. А в 1903 р. в Долинському повіті працювали 11 лікарів. Через певний брак коштів ця лікарня була відкрита аж 12 вересня 1908 року. Автор проекту невідомий. Приміщення двоповерхове муроване, в плані являє собою видовжений прямокутник. З боку головного фасаду будинок має ризаліт, який завершений фронтоном у стилі «барокко». Дах чотирискатний з оцинкованого заліза. Вікна прямокутної форми, на головному фасаді спарені. Планіровка приміщення коридорного типу з двобічним розташуванням кімнат. Посередині будинку збудовані широкі сходи з високоякісної мозаїки сірого кольору. Пам’ятка належить до цікавих зразків споруд цивільного призначення.

ОХРОНЧУК САВА (11.01.1915-18.03.2001), хірург,
заслужений лікар України

Народився в с. Тадіївці Володарського району Київської області в селянській сім’ї. Навчався у Білоцерківській фельдшерсько-акушерській школі, закінчив Київський медичний інститут. Пережив страшний голод 1933р. Після четвертого курсу навчання проходив виробничу практику у Дніпропетровську, де його застала війна. Досвід хірурга прийшов до С. Охрончука на фронтах 2-ої світової, де працював за фахом. Під час бомбардування Дніпропетровська військового лікаря 3-го рангу С. Охрончука важко поранило в колінний суглоб. Його доставили у фашистський концтабір, який знаходився неподалік. По дорозі на Кривий Ріг, куди спроваджували військовополонених с. Ганнівці, що під Вознесенським, з іншими полоненими вдався до втечі. Але не пощастило. В концтаборі Кривого Рогу відбув майже три роки, та ще – в містах Вісбаден, Завербут (Австрія) до 1945р. З Австрії С. Охрончука відправили на радянсько-японський фронт. Та до місця призначення не прибув – війна закінчилася. Починаючи з 1946 р., С. Охрончук на Долинщині. Понад 55 р. працював в Долинській районній центральній лікарні. На посаді головного лікаря до 1974 р., його ім’я стало популярним не лише в хірургії, а й в інших відділах ЦРЛ, які інакше розвивалися при його безпосередній участі. За час лікарської практики провів приблизно тридцять тисяч операцій. Був справжнім народним лікарем. Тисячі людей як Долинщини, так і сусідніх районів врятував від смерті, виліковуючи найрізноманітніші хвороби, застосовуючи як традиційні, так і новітні форми лікування. Виховав плеяду висококваліфікованих лікарів, виступав з лекціями, пропагуючи нетрадиційні методи лікування захворювань, друкував матеріли на медичні теми в газетах, журналах. Полюбив мистецтво, довший час брав участь у самодіяльному народному театрі районного Будинку культури. Під керівництвом Сави Охрончука в 60-і роки побудовано корпуси нової Долинської лікарні. Йому одному з перших на Прикарпатті було присвоєно почесне звання заслуженого лікаря України. Працював безвідмовно рятуючи багато людей від смерті. У червні 2002 р. на його честь в Долинській центральній районній лікарні відкрито меморіальну дошку.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

1944-1954

Першим повоєнним головним лікарем лікарні був хірург Федір Куніцький.У 1949 р. райлікарню очолив знаний на Прикарпатті хірург, заслужений лікар УРСР Охрончук Сава Романович Сава Романович народився 11 січня 1905 року в с. Тадіївці Володарського району Київської області. З 1930 до 1933 р. працював у рідному селі у колгоспі ім. Сталіна, пережив важкий голодомор 1932-1933 р. Тоді знесилені голодом сільські жителі сумно коротали свої останні дні життя. Щоб не померти з голоду, їли все, що можна було їсти – висівки, кропиву, лободу. Про зерно чи борошно не могло бути і мови, бо сталінські опричники, аби виконати план хлібозаготівель, повимітали у селян все до останньої зернини. Щоб вирватися з умираючого села юнак вимолив у «присідателя» (голови) довідку, що колгосп відпускає його на навчання. У 1934 р. молодий Сава вступив до Білоцерківської фельдшерсько-акушерської школи, яку закінчив з відзнакою та вступив до Київського медінституту. Після 4-го курсу навчання проходив практику у Дніпропетровську, де його застала Велика вітчизняна війна. Досвід хірурга прийшов у фронтових госпіталях. У роки воєнних лихоліть отримав поранення та численні фашистські концтабори. Аж у Завербуті (Австрія) у 1945 р. його звільнили з німецького ув’язнення американські війська. Повернувшись в м. Київ завершив навчання в медінституті і за професійним призначенням приїхав у 1946 р. в м. Долину. Працював спочатку гінекологом, потім хірургом, а з 1949 р. став головним лікарем Долинської ЦРЛ.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

1944-1954

В цей повоенний час самовіддано і чесно служили долинській громаді Таланова О.А. – лікар-терапевт Червинський В.Н. – інфекціоніст,рентгенолог, Гущина П.І – хірург ,Христєва Л.С.- інфекціоніст,Семкіна М.М. – інфекціоніст, Нікулін В.А.- лікар-ординатор,заступник головного лікаря, Берінберг П.З. – невропатолог, Григор’єв В.А. – рентгенолог, Массалова Н.С.- акушер-гінеколог, Цифанська С.Я. – лікар-онколог,,Білонога М.Ф., Сабан Я.М.,Зайона К.М. – лікар-стоматолог.

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

1944-1954

В перші післявоєнні роки одним із завдань ліквідації наслідків війни було відновлення мережі лікувальних закладів і забезпечення ефективного медичного обслуговування населення. Активними протиепідемічними заходами значно знижено рівень захворюваності на небезпечні інфекційні захворювання. Мережа лікувальних закладів розширювалась, приводилась у відповідність до потреб і кількості населення району. Керівництво лікувальними закладами здійснювалось райздороввідділом. Мережа закладів включала наступні установи : Долинська райлікарня, райтубдиспансер, дільничні лікарні в селах В.Тур’я Тростянець, Рахинський тубдиспансер,здоров пункт Нафтопрому ,Брошнівська лікарня,10 фельдшерсько-акушерських пунктів. В складі райлікарні були наступні відділення: поліклінічне, дитяча консультація, терапевтичне,хірургічне, інфекційне, пологове,лабораторія, фізкабінет.

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

1944-1954

Постійна співпраця з Станіславським медичним інститутом.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

1954-1964

Головний лікар Охранчук Сава Романович – знаний на Прикарпатті хірург, заслужений лікар УРСР Охрончук Сава Романович Сава Романович народився 11 січня 1905 року в с. Тадіївці Володарського району Київської області. З 1930 до 1933 р. працював у рідному селі у колгоспі ім. Сталіна, пережив важкий голодомор 1932-1933 р. Закінчив Київський Медичний інститут в 1946 році.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

1954-1964

В той час в районі працювали наступні лікарі:Литвин М.В. – рай педіатр, Беренберг П.С.- невропатолог,Медвідь М.В. – лікар-інфекціоніст, по сумісництву лікар дитячих яслів, Медвідь В.С. зав. лікарським здоров пунктом нафтопрому до листопада до листопада 1956 року , Сабан Я М. – зав.лікарським здоров пунктом Нафтопрому з листопада 1956 року, Ливинський М.В. – лікар-дерматовенеролог, Лебедєва М.М. – головний лікар рай тубдиспансеру, Грицей Б.А.- головний лікар Рахинського протитуберкульозного диспансеру до серпня 1957 року, пізніше зав. рентгенкабінетом Долинської райлікарні, Шанковська І.К.- зав. дільничною лікарнею С.Тростянець, Мартинюк В.О.- зав. дільничною лікарнею села Велика Тур’я, Дедович Т.І.- рай стоматолог, Шпільберг П.С. – отоларинголог,Іванів Л.В. – лікар акушер-гінеколог, Нікуліна Н.М. – шкільний лікар, Сазанський О.І – головний лікар Брошнівської лікарні, Лобуренко В.П. – очолював райздрав до його закриття, потім працював заступником головного лікаря. В 1956 році після медінституту прийнятий на роботу Сабан М.М., спочатку онкологом,потім хірургом, в 1957 році на посаду терапевта прибула Лобуренко В.Я. З 1958 року після закінчення медінституту прибув в Долинську райлікарню Юринець. Г .Г – отоларинголог, в 1959 році ряди лікарів Долинщини поповнили молоді спеціалісти Горленко Л.С.(після одруження Сабан Л.С.) Сокирко М.Г., Супруненко Г.Ф.,Сазанська І. І., Цвігун Т.М.(після одруження Сабан Т.М.)

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

1954-1964

В 1957 року були ліквідовані райздрави і керівництво лікувально-профілактичними закладами здійснювалось головним лікарем району. Долинська райлікарня мала 100 ліжок, серед яких були терапевтичні ліжка, хірургічні ліжка, пологові ліжка, інфекційні ліжка та рай поліклініка. В серпні 1957 року в зв’язку з реорганізацією Долинського району (ліквідацією Вигодського району як окремої адміністративної одиниці) в Долинське райоб’єднання лікарні ввійшли установи Вигодського куща: Вигодська дільнична лікарня, Старо-Мізунський тубдиспансер, Шевченківська дільнична лікарня, Вишківський дільнична лікарня. 17 липня 1961 року в районі відкрито райстоматполіклініку, першим головним лікарем стоматполіклініки була Дедович Т. І., яка працювала на цій посаді до 2 вересня 1964 року. Під керівництвом С. Охранчука у 1964 р. здані в експлуатацію нові корпуси Долинської ЦРЛ. Розширилися і відкрилися нові відділи, значно поліпшилися умови праці медичних працівників та умови перебування і якість лікування хворих. З року в рік зростали асигнування на службу здоров’я, набули масового поширення профілактичні огляди населення стосовно раннього виявлення захворювань, диспансеризація та оздоровлення виявлених хворих.

Впровадження нових технологій

1954-1964

Впроваджено профілактичні щеплення дітей проти віспи, дифтерії

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

1954-1964

Постійна співпраця з Станіславським медичним інститутом.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

1965-1974

Головний лікар Охранчук Сава Романович – знаний на Прикарпатті хірург, заслужений лікар УРСР Охрончук Сава Романович Сава Романович народився 11 січня 1905 року в с. Тадіївці Володарського району Київської області. З 1930 до 1933 р. працював у рідному селі у колгоспі ім. Сталіна, пережив важкий голодомор 1932-1933 р. Закінчив КиЇвський Медичний інститут в 1946 році.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

1965-1974

З впровадженням нового корпусу лікарні в 1964 році розширилась стаціонарна допомога населенню району. Райполіклініку очолювала Солодовнік А.З.,терапевтичне відділення очолювала Лобуренко Віра Яківна, завідувачем хірургічного відділення був Сабан Мар’ян Миколайович,завідувачем ЛОР відділом був Юринець Григорій Григорович, зав. дитячим відділом була Біда Зена Євстахіївна,зав. інфекційним відділенням була Супруненко Галина Федорівна, зав. лабораторією – Сокирко Марія Григовівна, зав. пологовим відділенням Витвицький Василь Михайлович.

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

1965-1974

Під керівництвом С.Охрончука у 1964 р. здані в експлуатацію нові корпуси Долинської ЦРЛ. Розширилися і відкрилися нові відділи, значно поліпшилися умови праці медичних працівників та умови перебування і якість лікування хворих. З року в рік зростали асигнування на службу здоров’я, набули масового поширення профілактичні огляди населення стосовно раннього виявлення захворювань, диспансеризація та оздоровлення виявлених хворих. В складі лікарні було: 60 терапевтичних ліжок, 60 хірургічних ліжок 60 педіатричних ліжок ,20 отоларингологічних, 20 офтальмологічних, 10 урологічних 20 пологових, 20 гінекологічних, 40 інфекційних.

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

1965-1974

Постійна співпраця з Івано-Франківським медичним інститутом.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

1975-1984

Головний лікар – Лобуренко Василь Прокопович, народився 15 серпня 1924 року на Чернігівщині, після служби в армії закінчив Станіславський медичний інститут в 1954 році, був направлений в Долинський район, спочатку працював райздравом, опісля головним лікарем Долинської станції швидкої допомоги , з 22 липня 1957 року – заступник головного лікаря райлікарні. Головним лікарем працював з 1974 по 1982 рік. Клюшта Іван Михайлович, народився 17 серпня 1944 року в с. Зелене Надвірнянського району, закінчив Івано-Франківський медичний інститут, спеціальність акушер-гінеколог. Головним лікарем працював з 1982 по 1984 рік.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

1975-1984

В Долинській ЦРЛ в той період було 330 ліжок,. Зростала кількість лікарів з 51 в 1975 році до 65 в 1984 році, зростала і кількість середнього персоналу лікарні 142 в 1977 році до 170 в 1984 році. Амбулаторний прийом в поліклініці вели терапевти, підлітковий терапевт, ендокринолог, кардіоревматолог, інфекціоніст, хірург, травматолог, уролог, акушер-гінекологи, невропатолог, психоневролог, офтальмолог, отоларинголог, дерматовенеролог.

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

1975-1984

7 жовтня 1977 р., з нагоди прийняття Конституції СРСР, в м. Долині відкрита одна з найбільших, на той час на Івано-Франківщині, дитяча лікарня. На території району були три дільничні лікарні в селах В.Тур’я, Витвиця та Поляниця по 25 ліжок, сільські лікарські амбулаторії в селах Тростянець, Шевченково, Вишків. В 1977 році після відкриття дитячої лікарні Долинській ЦРЛ відкрито травматологічне відділення на 60 ліжок, першим завідувачем був Шийка Іван Семенович. В 1980 році створено акушерсько-гінекологічне відділення на 60 ліжок: 40 – гінекологічних, 20 – пологових . Завідувачем був Гасій Євген Полікарпович до 1986 року.

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

1975-1984

Постійна співпраця з Івано-Франківським медичним інститутом.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

1985-1991

Головний лікар – Тимощук Валентин Миколайович народився 4 жовтня 1948 року в селі Плужне Ізаславського району Хмельницької області в сім’ї службовця. З 1967 по 1969 рік служив в лавах Радянської Армії. Після закінчення служби з 1969 по 1970 рік працював звільненим секретарем комітету комсомолу Плужнянського СПТУ №3. В 1970 році поступив в Тернопільський медичний інститут, який закінчив в 1976 році. Після закінчення інституту проходив інтернатуру на базі Шепетівської районної лікарні, Хмельницької області. З 1977 рік по 1978 рік працював лікарем акушер-гінекологом в Летичівській райлікарні Хмельницької області. З 1978 року по 1980 рік працював заступником головного лікаря Букачівської міської лікарні Рогатинського району Івано-Франківської області. З 1980 року по 1984 рік головний лікар Букачівської міської лікарні. З 1984 року по 1990 рік головний лікар Долинської центральної районної лікарні Івано-Франківської області.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

1985-1991

В Долинській ЦРЛ було 335 ліжок, кількість лікарів коливалася в цей період від 73 до 80, середнього медперсоналу від 172 до 245 осіб. Зав. акушерсько-гінекологічним відділенням – Смотрич Ганна Федорівна, зав. інфекційним відділенням – Мастикаш Валентина Федотівна, зав. хірургічним відділенням – Сабан Мар»ян Миколайович, зав. травматологічним відділенням – Шийка Іван Семенович, зав. терапевтичним відділенням – Тарнавський Мирослав Васильович, після 1988 року Іваночко Марія Іванівна, зав. ЛОР відділенням – Яремчук Ярослав Васильович, зав. лабораторією Біла Віра Іванівна, з 1988 року Роїк Юлія Степанівна.

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

1985-1991

Створено Княжолуцьку амбулаторію на базі ФАПу. В 1989 році створено анестезіологічне відділення без палати інтенсивної терапії. Завідувачем призначено Прокопчука Євгена Петровича.

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

1985-1991

Постійна співпраця з Івано-Франківським медичним інститутом.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

1992-2001

Головний лікар – Яремчук Ярослав Васильович, народився в с. Микуличин, Надвірнянського району 20 травня 1956 року. Закінчив Івано-Франківський медичний інститут в 1981 році. Працював спочатку лікарем – отоларингологом медсанчастини «Долинанафтогаз», з 1984 року в Долинській ЦРЛ на посаді завідувача ЛОР відділенням. В травні 1990 року призначений головним лікарем Долинської ЦРЛ, перебував на посаді до жовтня 2000 року, після чого переведений на посаду заступника головного лікаря з експертизи непрацездатності. Добрий організатор, активний громадський діяч, неодноразово обирався депутатом районної ради, був депутатом обласної ради.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

1992-2001

З 2000 року скорочувались ліжка в Долинській ЦРЛ. До кінця 1999 року в ЦРЛ було 300 ліжок, в 2000році – 290, на кінець 2001 року в Долинській ЦРЛ було 280 ліжок., 485 працівників, в тому числі 95 лікарів , 206 середнього медперсоналу. Завідувачем терапевтичного відділення була Парипа Тамара Михайлівна, завідувачем хірургічного відділення – Сабан Мар’ян Миколайович, завідувачем травматологічного відділення – Шийка Іван Семенович, згодом з 1997 року Тисяк Роман Васильович,завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення була Смотрич Ганна Федорівна, завідувачем інфекційного відділення – Мастикаш Валентина Федотівна.

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

1992-2001

В 1998 році створено анестезіологічне відділення з палатами інтенсивної терапії на 6 ліжок, що дало можливість покращити надання медичної допомоги важким хворим, післяопераційним хворим, хворим з множинними травмами. Завідувачем реанімаційного відділення призначено Прокопчука Євгена Петровича. В 1999 році створено в Долинській ЦРЛ централізовану баклабораторію, яка згідно наказів МОЗ України проводить санітарно-бактеріологічні, клініко-діагностичні та серологічні дослідження. Завідувачем призначено Кулібабу Маргариту Емерихівну.

Впровадження нових технологій

1992-2001

В 1992 році впроваджено в Долинській ЦРЛ ультразвукові дослідження, за 1992 рік їх було зроблено 1492, що складало 15,9 на 1000 населення.

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

1992-2001

Постійна співпраця з Івано-Франківським медичним інститутом.

Керівництво ЛЗ в зазначений період (звання, спеціальність, звідки родом, коротка характеристика)

2002-2014

Мельник Петро Іванович, народився 1 листопада 1951 року в селі Пуків на Рогатинщині. Служив в армії в 1969-1971 роках в ракетних військах стратегічного призначення в Капустиному Яру Астраханської області. Закінчив Івано-Франківський медичний інститут в 1979 році. В Долинському районі з 1981 року, працював хірургом спочатку в медсанчастині НГДУ «Долинанафтогаз», з серпня 1984 року – хірург рай поліклініки, в 1985 році призначений заступником головного лікаря з експертизи непрацездатності, на цій посаді працював до 1997. З 1997 по 2000 рік – директор пансіонату «Зорецвіт» Генеральної прокуратури України в Моршині Львівської області. З жовтня 2000 року прийнятий на посаду головного лікаря Долинської ЦРЛ, де працював до жовтня 2008 року. За час керівництва Мельником П.І. здано в експлуатацію в 2003 році новий корпус лікарні , проводились основні роботи з реконструкції пологового відділення. Романюк Ігор Миколайович, народився 4 травня 1970 року с. Волинської області. Закінчив Івано-Франківський медичну академію в 1996 році. В Долинській центральній районній лікарні працює з 1998 року на посаді лікаря анестезіолога. З квітня 2005 року голова профспілкового комітету Долинської центральної районної лікарні. З липня 2007 року на посаді завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії, а з жовтня 2008 року працює головним лікарем Долинської центральної районної лікарні. Ігор Романюк багато енергії та сил витрачає для поліпшення матеріально-технічної бази медичних установ: проводяться широкомасштабні ремонтні роботи, здійснюються заходи по енергозбереженню та влаштуванню обладнання для використання альтернативних джерел тепла. Закуповується сучасна медична апаратура на ґрунті чого впроваджуються найбільш ефективні методики діагностики та лікування хворих. Головний лікар ЦРЛ дбає не тільки про поліпшення матеріальної бази медичних установ, але і ставить перед собою чи не основним завданням, у період так званого реформування медичної галузі, – збереження кращих традицій лікарні, збереження кадрового потенціалу лікарні.

Кадрове забезпечення (кількість працівників ЛЗ, динаміка, визначні особистості)

2002-2014

На кінець 2013 року працювало в Долинській ЦРЛ всього 553 працівників, в тому числі 117 лікарів, 231 серднього медперсоналу, 125 молодшого персоналу, 77 іншого персоналу. В поліклінічному відділенні на засадах сімейної медицини працює 7 лікарів. Амбулаторний прийом ведуть 6 терапевтів, 7 лікарів загальної практики – сімейної медицини, ревматолог, кардіолог, ендокринолог, інфекціоніст, хірург, травматолог, уролог, онколог, стоматолог, 9 акушер-гінекологів, 2 офтальмологи, 2 отоларингологи, 2 невропатологи, 3 дерматовенерологи, психіатр, нарколог. При поліклінічному відділенні працює кабінет «Довіра» , де проходять консультування та диспансерне спостереження ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД. Завідувачами відділень Долинської ЦРЛ на даний час є: терапевтичного – Шворак Оксана Степанівна, хірургічного – Паньків Ярослав Федорович, акушерсько-гінекологічного – Дрінь Роман Миколайович, неврологічного – Сіщук Лідія Володимирівна, травматологічного – Тисяк Роман Васильович, інфекційного – Сав»юк Василь Миколайович, реанімаційного – Прокопчук Євген Петрович, зав. клінічною лабораторією – Роїк Юлія Степанівна, зав. бак лабораторією – Кулібаба Маргарета Емерихівна. З 1984 року в Долинській ЦРЛ працював Тарнавський Мирослав Васильович – кардіолог-новатор, учасник міжнародних конференцій, на яких розвивав тему мережі дистанційного ЕКГ- консультування, де підтримували і визнавали його, як представника України кардіологи світу. Один з перших в Україні в 2007 році запровадив систему «Телекард», дорожив часом, щоб вчасно надавати допомогу людям з гірських сіл. Про нього колеги й пацієнти казали – лікар від Бога – і він це твердження оправдовував щоденно своєю самовідданою працею. 21 січня 2012 року по дорозі на роботу Мирослав Тарнавський – помер.

Бази (створення відділів, поліклінік, побудова нових корпусів, відкриття амбулаторій тощо)

2002-2014

В 2003 році здано в експлуатацію новий корпус лікарні, що дало змогу значно покращити умови перебування хворих в стаціонарі. Після капітального ремонту в кінці 2008 року введено в експлуатацію пологове відділення, де значно покращились умови перебування роділь та породіль. Всі палати у відділенні розраховані для спільного перебування матері та дитини. Функціонує три пологові зали, операційна. Водопостачання пологового відділення круглодобове. Гаряче водопостачання забезпечується бойлерами. Відділення оснащене сучасною медичною апаратурою. З серпня 2012 року проведено об’єднання пологових відділень Вигодської МЛ і Долинської ЦРЛ . З 2000 року на базі оргметодкабінету створено інформаційно-аналітичне відділення.

Впровадження нових технологій

2002-2014

В 2007 році впроваджена система «Телекард», яка охоплювала 7 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 2 фельдшерсько-акушерські пункти сіл Яворів, Кальна, що дало змогу оперативно проводити консультування кардіологічних хворих при необхідності назначати амбулаторне лікування, чи направляти на стаціонарне лікування. З 2008 року впроваджено тромболізисну терапію для хворих з інфарктом міокарда та тромбоемболією легеневої артерії в реанімаційному відділенні Долинської ЦРЛ.

Співпраця (з навчальними закладами, з іншими ЛЗ, міжнародна співпраця)

2002-2014

Постійна співпраця з Івано-Франківським медичним інститутом. Долинська центральна районна лікарня співпрацює з Українсько-Швейцарською програмою «Здоров’я матері та дитини». Тарнавський Мирослав Васильович започаткував співпрацю Долинської центральної районної лікарні з Роксоляною Горбовою, яка працює хірургом у National Naval Medical Center, Bethesda і одночасно є директором проекту «Сітка лікарів» та віце-президентом Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ).